Сколько стоит Сковородино A PVP Меф мяу мяу ГАШ Конопля

Окей, братишка, хватай поп-корн и готовься услышать самую долбанутую историю, которую ты когда-либо слышал. Готов? Вжух, начинаем!

Как-то раз, когда я обожрался закладками и был обдолбан до неприличия, решил я поискать что-то новенькое. Такое, чего еще никогда не пробовал. Короче говоря, хотелось мне новых ощущений, новых приключений в моей красочной жизни наркомана. И вот, когда я уже был готов сдаться и ничего не найти, мой друг Шурыга подкинул мне наводку.

В одной из пыльных переулочек города, где не особо ходит народ, был такой магазинчик. И не простой, а нарко-магазин. Работал там дядька по кличке Карамболь. Он продавал закладки на всевозможные вкусы. Легендарные шишки, кристаллы и даже кет. Вообще, там можно было найти все, что только пожелаешь. Так что я решил, что мне надо сходить в тот самый магазинчик и зарядиться на полную.

Братцы, когда я впервые переступил порог этого магазина, мое сердце забилось так, будто я собирался на первое свидание. Вокруг меня было столько наркоманов, что хватило бы на целый фестиваль. В очереди стояли типы, обглодавшие себя до состояния скелетов, а другие уже обдолбались до такой степени, что еле стояли на ногах. Но никто не обращал на них внимания, ведь у всех одна цель - вдуться как можно сильнее и почувствовать себя на вершине мира.

Я подошел к Карамболю, который был похож на единорога среди волков. В руке он держал флакончик с дистиллятом ТГК - самым мощным штуковиной, которую я когда-либо видел. Тогда-то я понял, что именно это мне и нужно. Он сказал, что это эксклюзивная штука и стоит она космических денег, но мне было все равно.

Я достал свою рваную кошелку из потной задницы и вручил деньги Карамболю. Он посмотрел на меня с дурацкой улыбкой и протянул флакончик мне. Но перед этим он сказал, что этот дистиллят ТГК настолько мощный, что я должен быть готов к реальности, которую я увижу после вдыхания этой вещицы.

Так я и сделал, братва. Я растянул свою ржавую карму в клочья и всунул себе небольшую дозу дистиллята ТГК. Почувствовав мощный удар, который словно взрывал меня изнутри, я понял, что все границы реальности были разрушены. Мир стал ярким и красочным, как билборды на Times Square.

И тут я увидел его – своего друга по кличке Чиллер. Он стоял в самом центре магазина и ебашил этот дистиллят ТГК с такой страстью, словно это был его последний шанс. Я подошел к нему, и мы обнялись с такой силой, словно мы были потерянными душами, которые вновь нашли друг друга.

Мы начали проводить время вместе каждый день. Все наши обычные занятия были заменены обдолбаными разговорами о жизни, космических путешествиях и глубоких философских размышлениях. Мы забывали о всем и вдыхали этот дистиллят ТГК, словно это был наш воздух. Мы ебашили его так часто, что даже стали ходить по магазинам вместе и искать новые закладки для наших путешествий.

Казалось бы, мы были неразлучными, двумя душами, слитыми воедино. Но, как говорят, все хорошее когда-то заканчивается. Мы перестали сниматься с дистиллята ТГК и наша жизнь превратилась в грандиозное падение. Мы стали маргиналами, обглоданными до полусмерти наркоманами, которые таскались по улицам в поиске следующей дозы.

Наше существование стало бесцельным. Мы не обращали внимания на окружающий мир и наших близких, которых мы потеряли где-то по дороге. Наша жизнь стала не более чем пустым вихрем, который с каждым днем все сильнее уносил нас в бездну.

Но однажды, когда я был на грани полного разрушения, случилось чудо. Он снялся с дистиллята ТГК и стал бороться со своими демонами.

И тогда я увидел свет в конце темного тоннеля. Я понял, что я должен сделать то же самое. Мне пришлось прощаться с Чиллером, но я знал, что это было нужно для нашего спасения.

Теперь я иду по этой дороге один, брат. И хотя это трудно, я знаю, что оно того стоит. Жизнь без дистиллята ТГК стала гораздо ярче и насыщеннее. Я видел, что нужно стать сильным, чтобы противостоять своим слабостям. Просто найдите свою силу и не бойтесь принять этот вызов. И помните, друзья наркоманы – наркотики никогда не будут вашим спасением. Всегда смотрите вперед и ищите направление, которое приведет вас к настоящему счастью.

Ой, привіт, це я, братішка. Це так бум-бум-бум, як я все наварив і накурив! Сідай, зацени, я тобі розкажу про моє незабутнє пригода з бутиратом і стрімом на Ютубі, спеціально для торчків. Ти за це парадиз?! Окей, починаю! Все почалось з того, що я, такий гопуля, задумався: "Братики, а як би круто було заробити трохи грошей на своїй пристрасті до закладок!". І тут мені в голову прийшла ах...хм...якась геніальна ідея: наварить кайфів і пихнути стрім на Ютуб! Так що, почав я шукати лабу, де можна було б придбати добротний бутират. І знаєш, братик, я щось попереду себе ніякого кінця не бачив. Це прямо як стягнути тупо заклад з гаманця, це прямо MVP у своєму ділі. Звісно, використовуючи ті таємні контакти, я зістався з дідусем, який взяв на себе ризик і вивів мене на високий рівень закладок. Він говорив, мовчав, почервонів... і дав мені ту магічну коробочку з бутиратом, якби вона була пандоричкою. Вже на тому етапі я поняв, що очікувати моєї адже...гем, закладки найближчим часом буде дійсно варто, круто! Так ось, вже мавши свій дорогоцінний товар, я зробив ставку на Ютубі. Так, знаєш, що я маю на увазі? Там, де всі торчки сідають у лісі, якийсь лялька в соплі дає різь пива і вмикає камеру, а ти показуєш йому свою класну штуку. Але не будь я жебрачкою з пляшкою, я обіцяв дати своїм поклонникам щось дійсно несамовите. І от я з'явився на стрімі, з цілою багатією в фоні – мої закладки. Ти, можливо, знаєш, що бутират – справжня бомба. Він миттєво атакує, залпом мчить тебе до космосу, де ти передчуваєш всю кінцеву красу собачки. І коли я стартував стрім, мені вдалось насипати собі таку дозу, що вийшло навіть смішно. Але так, щоб все побачили, я не думав, що це буде так круто. Вираз пожвавив мене, коли я почав почувати чирка його дії. У цей момент, моє обличчя просто помістилося всуціль, як сенсаційна новина на титульній сторінці. Цей кайф, братик, був вищий за будь-які інші! А якщо ти думаєш, що це був кінець мого кулінгу, то ти зовсім зрозумів нічого. Видовбалося у мене, штампуючи погостих, суміш MDMA і седативного відчуття. Коли я вгору настрілювався, пихнувши закладку, як ЛСД відправився у дивовижну мандрівку крихітного світу, вкритого яскравими фруктовими плямами. Це було не з цього світу, братко! Це було крутіше, ніж пригода з сонячними окулярами на вечірці! Згадавши про стрім, я раптом усвідомив: "Ох, бувало ж таке!" Я одним рухом гномової пальці включив камеру і почав спілкування зі своїми поклонниками. І мусимо погодитися, це був культовий момент. Я ототожнився з нашою неповторною спільнотою, жартахи – це наше життя, а гімнастика – наша власна частина тіла. "Окей, васянішки, – похмурилася камера, – мені кажуть, що хочуть побачити круті фішки. І я, братва, віддам їм все, що маю!" І от я почав. Витягнув з-за спини мою космічну кулеметну пушку, фішку, збиту на зло проклятим гопнікам. Ти собі не уявляєш, як грів її чирковий постріл. Флеші перед очима, відчуття, ніби купа ЛСД влетіла в мою кров – все це було в моєму ефірі. І круть, яка в мене тепер з'явилася, неймовірна! "Що ще?" – думав я і уявив, що паточився вище за самісінький небокрай. Але я не прагнув зупинятися. Від його безлічі на чолі потекла річка "Я можу все". І вже наступний момент я почав шикуюче показувати своїм шанувальникам своє витончене мистецтво. Вихопивши портал до іншого виміру, я відчував, що я поруч із всіми. З закладами і шокуючим дозуванням ЛСД, я зачарував глядачів у своїй лошадиці і розповідав їм про всякі трешові історії свого хуліганського життя. І вони, братва, засхоплені, слухали мене, молодці! Їхні коментарі були такими ж гострими, як закладка вечірньої печінки. Вони розкатувалися модуліруючими хвилями найгіршого фруктового «нарікання», яке ти можеш уявити. Були прориви, навіть якщо хтось забув виконати свою телефонну книгу, там вже було все. Все, що пов'язане зі словами "ебанько", "надя", а от як про ЛСД, то вони знали, що це віддалений родич нашої української кислоти LSD.

Так що ніжно кожного з них замалив у феєричний океан моїх психотропних закладок. Братво, це було непередбачувано круто! Ти повинен був побачити їх обличчя, коли вони потрапили в мій космічний світ усю їх психологію потягу! Дошугалися мені, пичога, зі своїми кутками. Але я знаю, ти мене розумієш, братан. Психотропний стрім вони не можуть поцупити! Але все має свій кінець, як кажуть. Мій стрім плавно підкреслював мою мету, і виправдав всі очікування. І хоча, згода, цей вид діяльності не є найкращим варіантом для мого майбутнього, я все ж таки зрозумів, що психотропи – не мій кращий вибір. Тому я поклав край цьому проекту і перейшов на новий рівень своєї підліткової мудрості. Отак я згасився, братва. Та, знаєш, все ж таки не можна не визнати кайфу, який я отримав від своїх пригод із закладками, стрімами і усіма цими різними наркотиками. Хоча тепер я думаю, що моє майбутнє повинно полягати в іншому: в більш гармонійних, спортивних і перспективних речах.

Все життя ми шукаємо своє місце, свій шлях. І деякі з нас його знаходять на дні склянки з закладками і стріми на Ютубі. Нехай кожен знайде свою долю!

Так що, братики, це була моя казка про бутират, закладки і стрім на Ютубі для торчків. Мій шостий постріл, який виявився по-справжньому атмосферним! А зараз я залишу вас, трохи стімулюючи ваше уявлення, щоб ви могли відчути хоч трохи моєї непередбачуваної подорожі. Удачі вам у вашому шляху, чуваки! І пам'ятайте, завжди тримайте свої закладки там, де вони належать, і не втрачайте голову в своєму пошуку адреналіну. Ви найкращі!